Зачекай трохи юність - не йди!
Дай нектару живого напитись.
Не тікай у минуле - зажди!
Дай коханню ще трохи скоритись!
Не чіпай моїх скронь сивина,
Бо в душі я ще зовсім дитина -
То радію без меж, то сумна.
Я ще стільки пізнати повинна.
Зачекай ще любов - не зникай!
Так хвилююче серце стука.
Ніжну музику дужче заграй,
Без любові то справжня мука.
І очей ніжний блиск - не згасай!
Зачаровуй як вдень так і вночі.
Дай шаленства і радості дай!
До зірок ще піднятися хочу.
Поцілунки і ласки даруй,
Хай від щастя літаю, мов пташка!
Не тікай тільки юність - почуй!
Як з тобою прощатися важко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121234
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2009
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна