Тремтінням тиші п'єш мою любов...
Звільняєш душу від терпких оков,
Чи жалиш знов необережним словом,-
Усе прощаю ніжносвітанково.
І дякую за усміх у жалю,
І за "пробач", і за палке "люблю",
І в кароцвітний келих серця тв́ого
Знов ллю кохання ясновеселково.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121088
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2009
автор: Оксана П.