Горять свічки, хоч електричні,
Звучать пісні людсьќі й космічні,
І так бентежить душу Отче слово,
І вечір тане трепетно-бузково.
Здається, сили неба і землі
Злились в єдине у святій красі,
Усе мізерне відійшло у даль -
Цим святом править неземний Скрипаль.
Усі принишкли, слухають Його -
У душу ллється сяйво і тепло,
І вічність у покорі завмира,
Бо тут панує Велич Пресвята...
Священна книга, кров і Боже тіло -
Ідім до світла впевнено і сміло!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120911
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2009
автор: Оксана П.