Подаруй мені вічність, що дише тобою,
Подаруй мені в́есни своєї душі,
Я розіб'ю неспокій, що душить пітьмою,
І залишать наш берег вітри штормові.
Подаруй мені пристрасть своїх поцілунків
І у ніжність обіймів мене загорни;
Хай від твоїх ласкавих і любих дарунків
Я забуду про трунок своєї журби,
Я розіб'ю неспокій, що душить пітьмою,
Та освячу любов'ю вагання й жалі,
Як порину у вічність, що дише тобою,
Де омріяні весни квітують в душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120766
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2009
автор: Оксана П.