Сліпий
Він відчуває серцем вітер,
соїть над прірвою коли сідає сонце.
Він не побачить земних літер,
зате за крок до тебе ,знає хто ти.
Його обличчя дощ вмиває,
ніхто не бачив його сліз.
Чому ,жорстоко так Господь карає?
забравши існування зміст.
Сліпець закований у морок,
живе в іллюзіях своїх.
Й веде його душа не мозок
знайти одну із ста доріг.
Він не побачить океан безмежний ,
він не побачить зоряних ночей.
Він не побачить корові бездну ,
наповнену руками злих людей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1199
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.04.2004
автор: Вітер