Дорога ,що веде в нікуди...
Дорга що веде в нікуди,
я роблю перші кроки.
Але морок краде мій спокій,
списи незнання звід-усюди.
Долаю крок за кроком,
чим далі тим складніше
Я знаю що не буде гірше,
і знову крок за кроком.
Вже морок мене не лякає ,
хода поступово міцніє.
О де ти ,рожева мріє?
а сумнів всеж серце ламає.
Та віра його вже долає,
бо крок залишилось зробити,
Щоб в серці своїм запалити,
вогник мрї яку так кохаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1197
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.04.2004
автор: Вітер