Вона обперлася на підвіконня і спостерігала, як за вітром бігли пелюстки кульбаби.
Вони бігли за вітром, виблискували пухнастими пелюстками .Вона спостерігала за грою пелюстків і подумала , що роки, як пелюстки, пробігли закрутились в кругу років і наступило її баби літо. Її уже проминуло сорок.
Сорок літ бабин вік. Вона одинока в квартирі багато передумала на своєю одинокою долею.
Друзі давно сімейні опікуються дітьми і онуками. Вона прогуляла молодість. В студентські роки просиділа над гризінням науки. На роботі цілий день за бухгалтерськім столом, вечорами гуляння в ресторанах та балах . В такій метушні житейські не устигла оглянутись,як проминула молодість. Тепер заходить в ресторан вип’є для бадьорості чарочку посидить посумує - ніхто на неї не звертає уваги. Шкандибає з сумом та жалем в одиноку клітку. Проминуло сорок, ще не старий вік, а самотність скребе душу. Красота уже почала линяти, на обличчі появились признаки старості, зморшки обвивають губи та обличчя. Ніяка косметика не може заховати линяння красоти.
Красота стирається, як віник, і не пригожа навіть для обтирання ніг і вона викидається, як ганчірка,якою уже не користуються. Вона дивиться на осінні сонячні дні, які світять та не гріють.
А в серці, ще жевріє вогник молодості, але з кожним днем затухає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119302
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2009
автор: Їжак.