І знову я лиш спогадом жива,
Палким і ніжним довго буду жити.
На тому місці, де тепер стіна,
У вазі тій давно зів"яли квіти.
Я буду жити тим, як ти кохав,
А може й не кохав, а лиш здавалось.
В своїх долонях світ крихкий тримав.
І я тобою дивно так пишалась.
Я буду жити сказаним давно.
Вже ті слова в буденності втонули.
Нічний метелик стукає в вікно,
Я ще жива, в мені живе минуле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117001
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.02.2009
автор: Журавка