Про долю я твою не розповім
Ні по малюнках ліній на долоні,
Ні по зірках, яскраво-золотих,
Хоч сніг вже вкрив мої русяві скроні.
На роздоріжжі з тисячі доріг
Я не скажу, яка з них довша й краща,
Де сяє сонце, де гроза чи сніг,
Де чисте поле, де чорніє хаща.
Та бачу я в очах твоїх палких –
Нова зоря на сході запалала,
Вона мені дорогу показала,
Одну-єдину з тисячі доріг.
Через пустелі, гори та моря
Вперед мене веде моя зоря.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116472
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.02.2009
автор: Ерох2