Дивина! Ось багрянцем горять дерева,
Осінь знов запалила вогні золоті.
Ще зелена трава, і як треба:
Літо бабине, теплії дні.
Щастя птахів – зернини у полі,
Поласують, поки відлітать.
На кущах смачних ягід доволі
Намистинками – синім, червоним горять.
Ще росинки на вранішніх квітах,
Для комах насолоди усі.
І легесенький лагідний вітер
Заколисує мрії ясні…
Дивина, осінь знов чарівницею ходить,
Ця чаклунка подалась в гаї…
Хто побачить – очей вже не зводить,
Не лікуються чари її.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115680
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.02.2009
автор: fialka@