Високо у небі линуть журавлі
і як хмарка сива тануть вдалині...
Журавлі, журавлики,не спішіть, заждіть
і мене у вирій із собой візьміть.
Полечу я з вами в синій висоті,
бо не можу жити я на самоті.
Полечу назустріч долі я своій.
Може, де зустріну в стороні чужій?
Може, за морями стріну я тебе?
Буду вдячна долі:це мене спасе.
Бо життя без тебе геть втрачає зміст,
що так дуже схоже на опалий лист.
Бо життя без тебе-це лише зима,
яка бідну душу снігом замела...
Журавлі, журавлики не спішіть, заждіть
і мене у вирій із собой візьміть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115597
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.02.2009
автор: Н-А-Д-І-Я