Стрімкою думкою злітаю над собою -
І знов життя, як довжелезна мить,
Де я існую разом із журбою,
Де кожен вірш нестерпно так болить.
Ну,годі.Про кохання я облишу.
Мої думки сховались у бузку.
Гойдає вітер світанкову тишу,
Малює хтось будинки на піску...
Я,наче вперше, зустрічаю ранок,
Народжується день,а, може, вірш.
Солодкий біль та слів тонкий серпанок
В проміння сонця я вплету скоріш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115567
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.02.2009
автор: Тамила Синеева