Із сучасної сатири
У доброзичливій крамниці
Зайшов, ось, банально
В крамниченьку-хату:
Тут – занавесь і...продавщиця.
І так вогнепально,
Неначе на страту,
Відкрила очиська-бійниці!
Ой, людоньки, знав би,
Що цілить сказати...
То взяв би на захист хоч дрина:
“Насмілився, цабе,
Зайти, тут стояти...,
Ще й хтіти щось від магазина...
Оце, так нахабство
Хапне´, безпарднонне
Немов, комусь тут...завинила
Тю...аристократство,
Вдяглися, Патрони,
Щоб їх тут стрічали, годили...”
Мигалося далі:
“У мене сьогодні
Згоріла завійка волосся.
Клубок аномалій -
Спалилися сподні,
А встала – невмита і боса...
Розсипалась пудра,
Програла в коханні,
Сусіда – пройшов, не помітив .
І ви...клієнтура,
Із самого ра´ння,
Як та комашня норовита...”
P.S.
Є ж...магазине´ри.
Що гавкають, скачуть
Мов пси з ланцюга на чужого.
Задири, заде´ри,
Всі шавки чіплячі
Невже всі в торгівлі? Якого..?
06.12.08 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113979
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.12.2008
автор: Юхниця Євген