Я ніколи тебе у думках не покину.
Обійми мене швидше,бо знову піду.
Пригорни мене, ніби маленьку дитину,
Мов сполохану пташку в казковім саду.
Поцілунок - до болю, до сліз, до нестями,
Наче кинутий камінь в безодню віків...
Це кохання, а, може, це подих весняний
Вересневих замріяних сонячних днів.
Я затримаю руки твої на хвилину -
Ти у відповідь виразно так промовчиш...
Я ніколи тебе у думках не покину,
І на згадку про себе дарую цей вірш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113214
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.01.2009
автор: Тамила Синеева