Мой первый опыт перевода с украинского языка. Это стихотворение Павла Гирныка захватило меня настолько, что удержаться не хватило сил. Мой вариант, естественно, - не подстрочник. И, скорее всего, плох... Впрочем, судить вам:
*****
Випадає щодня прибиратися, наче на свято.
Випадає співати на людях — сумна не сумна —
Про дорогу, яка собі є і не буде питати,
Звідкіля ти, козаче, війна тобі чи не війна.
Вже отак тобі так, що нікому нічого не мусиш.
На хвилинку прийшов, привітався і впав, як усі.
Напитав собі тіло, і тричі покликану душу,
І те небо, в якому вже час потойбічній росі.
Де нарешті вже можна розбігтися і полетіти,
А тоді, забуваючи мову, себе віднайти.
Виглядати, чи вже повертаються стомлені діти
З тих порожніх світів, де не буде й тобі гіркоти.
Де не треба знічев’я нікого ніколи любити,
Посміхатись крізь сльози снігам, небесам і лісам.
Де однаково — жити, писати, кохати чи вбити.
Коли сам собі сам — і радієш, бо сам собі сам.
========
Каждый день одеваешься в белое, словно на праздник.
И приходится петь принародно, хоть песня грустна.
О дороге в степи, что пылит, и не спросит ни разу:
- Казачок, неужели тебе и война - не война?
Вроде бы не должник, и заветов пока не нарушил,
На минутку зашёл, мол: – Привет!.. И упал, как и все,
Заполняя и тело, и не окаянную душу,
И то небо, которому время купаться в росе.
Наконец-то пришёл час над миром с разбегу взлететь и,
Все слова позабыв, через миг обрести себя вновь.
И смотреть из небес, как домой возвращаются дети,
Из порожних миров, где отнюдь не сулилась любовь.
Где о ней поминать не представится случая всуе,
Улыбаться сквозь слёзы снегам, небесам и лесам.
Где: любить, убивать, жить, писать на листочке в косую -
Блажь... Где сам по себе – и доволен, что сам себе сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110848
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 07.01.2009
автор: silvester