Чорний крук! Що ти шукаєш
у степу, де ми стоїм?
Ти загибель накликаєш
гидким карканням своїм.
Дзьоб зухвало роззявляєш,
грізно дивишся на нас.
Козаків не залякаєш!
Не прийшов козацький час.
Прокидається світанок.
Зійде сонце - ринем в бій.
Ворогів шукай на ранок,
чорний крук, бо я не твій.
Я пістолі заряджаю,
і рушницю я наб’ю.
Ворог кулю хай чекає.
Перший постріл - то йому.
Другий постріл знадобиться,
якщо ворог уцілів.
Як поцілю - не журіться!
Ще достане ворогів.
Як залишуться набої,
чорний крук, на те чекай!
Влучно я завжди стріляю,
то зарання улітай.
Чорний крук! Що ти чекаєш
у степу, де ми стоїм.
Ти загибель накликаєш.
Ні! Не буду я твоїм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110176
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.01.2009
автор: Максименко Л.