Не шукай дорогу в вічний сад –
Він для вічних теж колись та в’яне.
Золото багряних ніжних хмар
В темну ніч також зникає
Не дивись в МАЙБУТНЮ зелень трав,
В найчистіші озера і ріки.
Вони поруч, зупинися і поглянь –
Світ пекельний та в ньому є і місце райським квітам.
Не співай мені про кращий час,
Про печальні мої будні.
В кожного із нас є свій життєвий шлях,
І, здається, ми його будуєм.
Наша мить чи вічність на Землі –
Це вже як хто розуміє,
Дає змогу нам знайти себе,
Щоб прожити, а не відбути термін на планеті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107565
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2008
автор: Настя Ворожбит