Лисиче моє...( Рідному місту присвячується)

Я  не  знаю  любити  тебе  чи  ні  ?
Пускати  до  серця  свого  чи  не  треба?
А  все  ж  ми  в  одному  з  тобою  човні
І  сонце  одне  в  нас  з  тобою  і  небо.

Лисиче  моє,  ти  стоїш  над  Дінцем,
Розкинувшись  вільно  від  краю  до  краю.
Неначе  мальоване  ти  олівцем,
Митця  невідомого.  Часточка  раю...

Частенько  в  буденності  і  метушні
Твоєї  краси  не  помітить  око.
Та  серце  давно  вже  належить  тобі,
Чудовим  місцям  та  будівлям  високим.

З  тобою  дитинство,  з  тобою  життя
Минають  наповнені  сонцем,  хмарами
Ти  доля  моя,  ти  мій  шлях  в  небуття
Лисиче  -  мене  захопило  чарами....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107525
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2008
автор: ГолубкаЛис