Дзеркала висять по залі.
Мода ця була й раніше,
певно, люди пізнавали
світ тіней, там найсильніше
від реалій, як в принадах.
Тіні вік живуть в свічадах,
кожен на своє сприймає
у подобах, при нарядах,
може, сам себе впізнає.
Це огидно чоловіку,
бо живого там довіку
не побачиш вже ніколи.
Мабуть, страшно, як від крику
у пустелі. Ми готові
чути кепської поради.
Перехрест тіней дзеркальних
бачив я. То символ влади.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107323
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.12.2008
автор: Максименко Л.