Дощ мрійливо спускається на землю.

Дощ  мрійливо  спускається  на  землю
І  я  з  ним  в  спогадах  літаю.
В  калюжах  він  купає  свою  мрію,
А  я  в  них  просто  забавляюсь.

Ловлю  краплини  хитрі,  невпізнанні.
Вони  торкаються  обличчя,  шиї.
Такі  дзеркально  чисті  і  бажані.
Та  й  танці  їхні  у  розгулах  дивні.

І  дивлячись  на  краплі  ці  чудові,
Немов  у  вікнах    бачу  свій  вертеп.
Лоскочуть  мене  спогади  тужливі.
І  з  ними  я  ховаю  свій  секрет.

Адже  в  житті  була  краса  і  горе.
Цвіли  найкращі  паростки  душі.
І  роздумами  колихалось  море.
Думки  ховали  хвилі  молоді.

Отак  і  дощ  ховає  все  у  собі.
А  потім  зливою  розкаже  про  минуле.
Розгулює  він  мріями  по  небі
І  з  тихим  шелестом  пірнає  у  минуле.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: Надія Тополя