[youtube]https://youtu.be/5V4q6RD3pFI[/youtube]
Моя душа, як гордий птах,
Але тернистий битий шлях.
Не відпускає від землі —
Величні крила, а лапки малі!
Крок на край...
Не тримай!
Щоб злетіти — треба впасти!
Зірватися в небо, впіймати вітер!
Тільки в любові розкрилися крила,
Тільки з безодні побачила світло!
Моя ластівка з краю злетіла —
З тобою одним танцювати хотіла!
Мій всесвіт тривог не пускає від себе.
Я чую твій голос: ти хочеш летіти?
Я впала в обійми, неначе у небо —
І тануть, як тіні, кордони й орбіти!
Крок на край...
Відпускай!
Щоб злетіти — треба впасти!
Зірватися в небо, впіймати вітер!
Тільки в любові розкрилися крила,
Тільки з безодні побачила світло!
Моя ластівка з краю злетіла —
З тобою одним танцювати хотіла!
Крила розправ, лети і кохай!
О-о-о, в небо лети...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: Алла Гонда