Душа, як ластівка

[youtube]https://youtu.be/5V4q6RD3pFI[/youtube]

Моя  душа,  як  гордий  птах,
Але  тернистий  битий  шлях.
Не  відпускає  від  землі  —
Величні  крила,  а  лапки  малі!
Крок  на  край...
Не  тримай!
Щоб  злетіти  —  треба  впасти!
Зірватися  в  небо,  впіймати  вітер!
Тільки  в  любові  розкрилися  крила,
Тільки  з  безодні  побачила  світло!
Моя  ластівка  з  краю  злетіла  —
З  тобою  одним  танцювати  хотіла!
Мій  всесвіт  тривог  не  пускає  від  себе.
Я  чую  твій  голос:  ти  хочеш  летіти?
Я  впала  в  обійми,  неначе  у  небо  —
І  тануть,  як  тіні,  кордони  й  орбіти!
Крок  на  край...
Відпускай!
Щоб  злетіти  —  треба  впасти!
Зірватися  в  небо,  впіймати  вітер!
Тільки  в  любові  розкрилися  крила,
Тільки  з  безодні  побачила  світло!
Моя  ластівка  з  краю  злетіла  —
З  тобою  одним  танцювати  хотіла!
Крила  розправ,  лети  і  кохай!
О-о-о,  в  небо  лети...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: Алла Гонда