Може, то лиш вітер свище?

[b][/b]

Спить  підступне  у  в’язницях,
Чути  шерех  чорних  крил,
Млин  розчинний  у  кавниці,
Місяць  знову  повен  сил.

Бородою  перехожі
Листя  верб  метуть  вночі,
Рій  метеликів  вельможних,
Війни  в  спалахах  свічі.

Чути  пісню  таборову
З  мосту  містиків,  що  мстять
Хтивим  плитам  мармуровим,
Як  над  річкою  летять.

Підійди  до  них  поближче,
Нижче  голову  вклони:
Може,  то  лиш  вітер  свище
Над  уламками  труни?

Може,  розум,  що  дрімає
І  не  відає  дурниць,
Як  свята  небесна  зграя
З  реактивних  паляниць…

p/s
https://www.youtube.com/watch?v=lIm03DRUsfg&list=RDMM&start_radio=1&rv=W90SS8rR2D8
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: bloodredthorn