Для щастя маю час

 —  Гей-гей!  Ти  де?  Озвись  вусатий!
Кричала  жінка  серед  городу:
 —  Напився  знову,  пеньок  клятий,
Ой  занедбав,  ти  мою  вроду.

Вона  ж  струнка,  немов  берізка,
Волосся  пахне  —  не  отрута,
Він  страх  наводив,  коли  близько,
Стояв  сердитий,  торкав  вуса.

Слово:”  Тікати”  —  не  примара,
Щоразу  серця  трепет,  вже  біль,
Неначе  велетень  —  чорна  хмара,
Шукали  очі  жадану  ціль.

Було  вдалося  якось  втекти,
Щоб  не  відчути    важку  руку,
Серед  людей  прихисток  знайти,
В  собі  спалить  душевну  смуту.

Роки  на  попіл  —  сивиною,
Та  мудрість  завжди  перемога,
Кінець  осінньою  порою,
Прийшов,  мовить;”Не  та  погода!”

В  руках  колодна  —  у  очах  гнів:
—  Ти  не  завадиш  далі  жити,
Терпець  урвався,  немає  сліз,
Не  стану  знову  голосити!

Прокляте  вим’я  —  самогонка,
Десятки  років  біля  цицьки  —
Сусідська  пляшка  —  на  ній  соска,
Спотворила  на  сіно  мізки.

Змужніла  жінка  —  геть  тривоги,
Співучий  голос  та  суворий:
—  Тобі  не  стане  сил,  нагоди,
Мене  образить!—    Серце  мовить,

—  Тікай  світ  за  очі  та  й  хутко,
Не  ті  часи,  не  вмів  цінити!
Слова,  як  вирок:  звучать  лунко:
—  Йди  до  сусідки  —”  Змія”  пити!

Нехай  щораз,  щастить…  у  хліву,
Як  порося  —  хропи  від  бражки,
А  я,  знов    квіткою  розцвіту,
Хоч  все  забути  надто  важко.

Та  й  в  п’ятдесят,  знайду  ромашку,
На  якій  мабуть  поворожу,
Час  маю  —  ще  пізнаю  щастя,  
Вітрисько  вдаль  віднесе  журбу…

Я  може:  просто  так  поживу,
Для  себе,    у  обіймах  сонця.


                                                         12.05.26  р  
                                                                       

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: Ніна Незламна