Ні-ні

Ні-ні,  не  варто  вперто  гаять  час
На  мотлох  недодуманих  думок.
Вони  лежать  камінням  на  плечах
Та  радості  ховають  під  замок.

​Гаптують  павутиння  із  тривог
Та  додають  у  каву  гіркоти,
Нав'язуючи  з  смутком  діалог,
Та  виринають  страхом  з  пустоти.

​А  може,  варто  відчинить  вікно,
Аби  впустити  в  дім  ранковий  схід,
Згадати  щось  забуте  так  давно.
Спекти  до  кави  лагідний  бісквіт?

​Зробити  вдих.  І  промінь  кріз  імлу
Думок  розвіє  темний  караван,
І,  наче  дивні  руни  на  піску,
Змахне  вітрець  печалі  у  туман.

22.11.26

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: Наталі Рибальська