Я білим снігом вистелю поля.
Вони заклякнуть, мов холодні лиця.
Ще буде довго дім батьківський сниться,
Якому вже чужа навіки я.
Думками я застрягла в тій імлі,
У тім бору правічного сум’’яття.
Снігами кутає зима триклята,
А я стелюсь жалями по землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: Оксана Дністран