Чужа…

Я  білим  снігом  вистелю  поля.
Вони  заклякнуть,  мов  холодні  лиця.
Ще  буде  довго  дім  батьківський  сниться,
Якому  вже  чужа  навіки  я.

Думками  я  застрягла  в  тій  імлі,
У  тім  бору  правічного  сум’’яття.
Снігами  кутає  зима  триклята,
А  я  стелюсь  жалями  по  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: Оксана Дністран