ТАНЕЦЬ СМЕРТІ ТА ЖИТТЯ

В  танець  смерті  його  запросила  вона,
Обняла  ,  повела,  ця  проклята  війна,
Серед  диму  ,  вогню,  серед  чорних  руїн
У  полоні  її  танцював  танець  він.

Та  життя  підійшло,  перебило,  взяло,
Танець  свій  танцювати  його  повело.І
-Не  віддам  ,  ти  ще  мій,    то  ж  живи,  люби,  мрій
Посміхнись  і  танцюй,  і  радій,  ти  живий.-

-А  ти  ,смерть,  відійди,  відійди  і  відстань
Ти  моїх  молодих  забирать  перестань.
Іди  тих  забирай  хто  бажає  війни,
А  моїх  не  чіпай,  хочуть  миру  вони.

У  них  сонцем  серця,  у  них  думи  зірки
Для  землі  ,  для  життя    тут  потрібні  такі.
Не  пущу,  не  віддам  ,  не  чіпай,  не  твої.
Вони  радість  моя  ,  вони  діти  мої.-

І  похнюпившись  смерть  за  межу  відійшла  ,
Свою  гостру  косу  на  плечі  понесла.
А  життя  обіймало  дитя,  молоде,
-Скоро  вщухне  твій  біль,  скоро  сонце  зійде

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2026
автор: Малиновый Рай