Пташеня

Опустилися  хмари  важко,
Вітер  тужився  —  не  підняв.
Там,  у  сірім  плетінні  дня,
Моя  думка  —  як  сиза  пташка,
І  надія  —  як  пташеня.

Рвуться,  стомлені,  в  оболоки:
Де  лиш  сонце  колише  синь,
Звідкіль  вториться:  «Ти  єси»,
Куди  лине  молитва,  поки
Не  затихнули  голоси.

Тож  народжує  пісню  птаха,
Підбадьорює  пташеня,
Щоб  у  чорній  тривозі  дня
Не  зневірилося  від  жаху,
Й  відчай  крил  йому  не  відняв.
         



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2026
автор: Горова Л.