До Дня Гідності та Свободи

Осінь  кинула  зо́лото  в  но́ги…  
Цілий  місяць  тепло́  й  сухотінь…
Та  небесні  не  в’ються  дороги,    
де  війна  відкида  напівтінь.
Про  весну  на  майдані  намріяли,
там  кроїли  нічну  пелену,
у  вогні,  де  «небесними  схилами»
піднімали  країну  від  сну…
Зло,  мов  повсть,  нависа  полудою,
охопило  все  словоблуддям,
бетонує  колону  іудну,
кров-пожертву  збирає  суддям…
Нам  війну  нав’язали  сусіди,
на  багнетах  терору  внесли,
а  ми  вірили  в  чесність  Феміди  
і  людської,  й  «божественних  сил».
А  ми  мріяли  світ  розбудити
і  серцями  своїми  зігріть,
і  любити  його,  наче  діти,
світлі  душі  –  кожнісіньку  мить…
Зло  від  духу  і  сили  скривилося,
та  іще  не  пускає  з  тенет.
Перемога  нам  лише  наснилася.
Ще  в  борні  ми,  нам  шлях  -  уперед!

21.11.2019  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2026
автор: Hmelyar