Моя душа прилипла до землі,
Від темряви сховалась незалежність,
Я так втомився множити нулі,
Шукаючи у величі мізерність.
На голові екран експертних мас,
Вже на повітря видаються квоти,
Я так втомився рахувати час
Останього сталевого прильоту.
Своє кохання серцем впізнаю,
Некрофілії більше ніж любові,
Я так втомився жити у раю,
Де демонів лякає кількість крові.
Й не треба купувати тобі ніж,
Ти завжди віднайдеш його у спині.
Скажі мені, чому ти досі спиш?
Моя залежна, продана країна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2026
автор: Малиновський