Ой на горі, маківочка,
Та й все обплітає
Ходив козак під віконце
Як сонце сідає.
Ходив козак на бандурі
Вигравав тихенько
Озирався на віконце
Сумував, серденьком
Не ходи ж ти, козаченько
До моєї хати!
Бо вже другу ніч не спить
Моя люба мати.
Ой на горі, маківочка.
Ще й бандура грає.
А матуся все не спить.
Все не засинає
Ой вже другу ніч не спить
Під вікном й спочила
Вона ж теж колись козака
З молоду любила
Вона ж теж колись була
Мов маківка в квіту
Тільки вітер обірвав
Листячко під літо.
Ой на горі маківочка
У вітрів питає
А чи де мого милого
У степу немає?
Ой нема , немає!
Вітром розмітало!
Бо як була молодою ,
Вікно - закривала
Ан Бук- Стефко #анфісавірші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2026
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)