ПРОЩАЛЬНИЙ БАЛ

Подекуди:  зелена  ще  –  трава,
Похмуре  небо  –  осінь  розгорнула,
З  дерев  –  остання  зірвана  листва,
Що  –  в  килимах,  -  зимовим  сном  заснула.

Під:  мокрі  листопадові  вітри,  -
Коротші  дні,  та  –  вечори  чорніші,  -
Осмислення  минулої  пори,  -
Та  –  спомини,  в  передзимовій  тиші.

Останні  краплі  дощиків  –  доп’є,
Як  відпускати  все  старе  –  навчає,
Правління  листопадове  своє,  -
У  приморозках  осінь  –  завершає.

У  –  наступу  зими,  -  передчуттях,
Осінні  прохолоди  –  нагадають:
До  змін  звикати  слід  і  –  у  життях,
Як  до  сезонів  року,  всі  –  звикають.

Рослин  осінніх  –  в’януча  краса,  -
Чарівний  час  –  магічної  їх  вроди,
Заплакані  дощами  –  небеса,  -
Прощальний  бал  –  осінньої  природи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2026
автор: Алла Демчишина