Подекуди: зелена ще – трава,
Похмуре небо – осінь розгорнула,
З дерев – остання зірвана листва,
Що – в килимах, - зимовим сном заснула.
Під: мокрі листопадові вітри, -
Коротші дні, та – вечори чорніші, -
Осмислення минулої пори, -
Та – спомини, в передзимовій тиші.
Останні краплі дощиків – доп’є,
Як відпускати все старе – навчає,
Правління листопадове своє, -
У приморозках осінь – завершає.
У – наступу зими, - передчуттях,
Осінні прохолоди – нагадають:
До змін звикати слід і – у життях,
Як до сезонів року, всі – звикають.
Рослин осінніх – в’януча краса, -
Чарівний час – магічної їх вроди,
Заплакані дощами – небеса, -
Прощальний бал – осінньої природи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2026
автор: Алла Демчишина