На кривавому тілі душі,
Є уламки жорстокого граду.
Він навмисно правдивість глушив,
Українців вбивав лютий зайда,
Та безжалісно стіни ламав
У будинках де мирні є люди.
Кремле-карлик – убивця-вандал,
Ми ніколи цього не забудем…
Умирали родини від ран
Без надій на правдивості слово.
Попадали тіла у капкан…
Ці «брати» руйнували основу…
Градом-смерчем ішли на пробій,
Просто так без ідеї, без права…
Ми вступали у лютий цей бій,
Злість кремлівська – для ката забава…
Рани всюди глибокі від зла,
Стелі кров`ю залиті, бідою…
Розфарбована смертю імла,
Агресивність летіла з війною.
Я молю - зупини їх Господь! -
Не дозволь убивати Країну!
В Україну на Захист приходь…
Нас підтримай в найтяжчі години…
19.11.2026 за мотивами
_______________________________________________________
Історія створення вірша:
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=48307&poem=255388
Свідоцтво про публікацію: 0052878820261120
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина