Як є?


Зібрались  якось  на  нараду
Півень,  мавпа  і  змія...
На  гору  дерлися  до  ладу,
Але  гора  —  вона  здаля:
Приступиш  ближче  —  темна  яма,
Багна  чи  чогось  там  іще...
В  дорозі  «вниз»  зчинилась  драма:
Хтось  комусь  щось  чогось  натще...

Зробили  знимки  в  півдорозі,
Складались  тут  —  стояли  там.
Змія  звивалася,  не  в  змозі
Цікавість  стримати  до  драм.

Кидала  мавпа  вверх  гранату
Й  ловила  вправно  —  так  аж  ну!
Сердився  півень,  м'яв  зім'яту
Змією  й  мавпою  траву.

Товклися  довго.  Сутеніло.
Хтось  комусь  щось  і  десь  шкребе.
Змія  узялася  за  діло  —
Сичить  й  звеличує  себе.

Всі  на  горбочку  повсідались
І  мовчки  слухали  її  —
Хто  як  умів,  так  усміхались,
Поки  що  цілі  і  живі.

Хтось  говорив  ізолювати
Від  інших  мешканців  лісів
І  мавпу,  і  її  гранату.
А  півень  кукурікав.  Сплів

У  голові  підступні  плани,
Газету  в  руки  їй  вручив,
Дав  ручку:  «Напиши  ДВОРЯНИ,
Як  я  тебе  колись  учив».

Писали  довго,  довше  злились  —
Все  розбігалися  букви.
Як  загриміло,  всі  скотились  
В  багнюку,  з  лаврами.

Вінки  вчепили  на  всі  груди,
Сушили  зуби  до  зірок.
Уже  як  є,  уже  як  буде.
Вплели  гранату  вінок...
20.11.26
#Ксенія_Фуштор

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2026
автор: Ксенія Фуштор