Сонячна картина

Намалюю  рудого  кота,
Поряд  дівчинку  з  ним  намалюю.
В  цім  малюнку  така  теплота,
Наче  сонце  собі  я  дарую.

І  коли  на  душі  пітьма,
Чи  коли  за  вікном  негода,
І  вже  звично  чогось  нема  —
Ця  картина,  немов  насолода.

Заховалось  проміння  тут:
В  золотаво  -  рудому  волоссі,
У  пушинках  котячих  вух,
І  в  очах  бурштинових,  розкосих.

Фарбувало  картини  світ,
Позолоти  не  шкодувало,
А  коли  вже  і  вечір  зблід,
Сонце  фарби  свої  сховало.

На  картині  —  руденький  кіт:
Навіть  сонячний  —  буде  краще.
І  дівча  із  волоссям,  мов  мід.
Все  —  дарунком  мені  на  щастя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2026
автор: Tanita N