Народе мій, свій мученицький шлях
Долаєш не одне ти вже століття.
Синів немало полягло в полях,
Котрі імперські руйнували кліті.
Ти боронив себе, як тільки міг,
Рятуючи свій дух, коріння роду.
Навіть коли у грудях меч стримів,
Усе одно продовжував боротись.
В боях важких ти кровію стікав,
Зарошуючи щедро чорноземи.
Може, й земля родюча в нас така,
Бо сховані у ній найкращі зерна.
Народе мій, ти знав і поту смак,
І зради пив отруту полинову,
Та небо посилало тобі знак,
Що вистоїщ, зберігши рідну мову!
12.11.2026.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2026
автор: Ганна Верес