БЛАКИТНО, ТО ФІОЛЕТОВО - НА ДУШІ

Ти  питаєш,  який  у    мене  настрій

То  блакитно,    то  фіолетово  на  душі.

Вдихаю  в  п'янкий  білий  цвіт  акацій,

І  після  дощу  зійшла  веселка  у  вірші.

Стою  одна  край  неба  на  самоті,

Лиє  ,як  із  відра  літній  дощ  зорепадом  ,

Нікого  нема  на  моєму  путі,

Лиш  місяць  стоїть  як  лицар  -  титан  над  садом.

Місяць  дивиться  у  печальні  очі,

Лебединим  крилом  ніжно    до  себе  обняв,

-  Скажи    жінко  ,чом  ти  одна    уночі?

Ходиш  у  зелений  гаю  поміж  диких  трав  .

О  брате  Місяцю  ,мій  милий  друже!

У  чужому  краю  ,як  билина  у  полі.

Ночами  не  сплю,    моє  серце  туже...

Шукаю  я  рідну  пісню  поміж  тополі.

Шукаю  я  соловейка  у    гаю  ,

щоб  приніс  на  крилах  фіалки  із  гір  Карпат  ,

Там  рано  жайвір  сонечко  стрічає,

І  сяє  у  блакитті  райдужний    зорепад.

В  Карпатах  на  полонині  високо  ,

Там  цвіте  у  травах  едельвейс  у  розмаю,

До  крутих  скель  літає  білий  сокіл,

Там  вільна  душа  наче    квітка  розквітає.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2026
автор: Чайківчанка