***
До мене все було, і не моя провина.
Не короную я, тож і престол не скину.
Придумала не я, та це не змінить суті,
Що зашморг до ладу на шиї баламутній.
Намислила не я, не я в цім винувата,
Що впроголодь повік утроба каземату.
Покличуть лиш мене до судного одвіту
За убієнних душ, за пущених по світу.
* переклад вірша Лариси Міллер, натхненний публікацією Світлани Себастіані
Всё было до меня, и я не отвечаю.
Законов не пишу. На царство не венчаю.
Придумала не я, придумали другие,
Что хороша петля на непокорной вые.
Придумала не я, и я не виновата,
Что вечно не сыта утроба каземата.
Но кажется: с меня должны спросить сурово
За убиенных всех. За всех лишенных крова.
Лариса Миллер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2026
автор: Chara Vinna