[youtube]https://youtu.be/VcYlsgF8TLM[/youtube]
Закриєш долонями очі, й тіло завмирає.
Обожнюєш мене, щоб я не забував:
Ти є... Ти є... Ти є...
Я не шукаю погляду твого, уникаю,
Бо він розкаже таємницю, яку я ховаю:
Кохаю... Кохаю... Я!
Я збережу любов в собі, хай в'януть пелюстки,
Люби мене сьогодні мить, а завтра відпусти:
Прости мене... Прости себе... Прости...
Я збережу любов в собі, хай в'януть пелюстки,
Ти подаруй цю ніч мені й назавжди відпусти:
Прости мене... Прости себе... Прости...
Твій подих на шкірі малює невидимі знаки,
Стираються межі, і тануть в обіймах всі страхи.
Ти є... Ти є... Ти є...
Я не шукаю погляду твого, уникаю,
Бо він розкаже таємницю, яку я ховаю:
Кохаю... Кохаю... Я!
Я збережу любов в собі, хай в'януть пелюстки,
Люби мене сьогодні мить, а завтра відпусти:
Прости мене... Прости себе... Прости...
Я збережу любов в собі, хай в'януть пелюстки,
Ти подаруй цю ніч мені й назавжди відпусти:
Прости мене... Прости себе... Прости...
Серпанком почуття, сколихані весною,
Неси в життя священною ходою.
Цей світ потребує любові,
Твоєї любові із моєю любов'ю!
Я збережу любов в собі, хай в'януть пелюстки,
Люби мене сьогодні мить, а завтра відпусти:
Прости мене... Прости себе... Прости...
Ти є... Ти є... Ти є...
Кохаю... Кохаю... Я...
Світ потребує любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2026
автор: Алла Гонда