На цвинтарі ілюзій (глоса)

"...На  цвинтарі  розстріляних  ілюзій
Уже  немає  місця  для  могил..."
                                                                                                                           (С)Василь  Симоненко

Слова,  слова...  Яка  ж  у  них  ціна?
Вони  -  лише  слабка  анестезія.
Підробний  світ  чекає  на  месію,
Ми  поодинці  бачимо  з  вікна
Фантазії  свої,  в  яких  весна
Перемагає  осінь,  світлій  Музі
Дарує  сукню  на  казковім  лузі
З  тендітних  синіх  пролісків  своїх...
Чекають  нас,  наївних  та  сліпих,
На  цвинтарі  розстріляних  ілюзій.

Як  страшно  власні  мрії  пережити,
Ховати  в  землю  залишки  надій!
В  садку,  де  з  ніг  збиває  сніговій,
Висаджувати  горя  літні  квіти,
Плекати  спогад,  назавжди  заритий
Під  шаром  снігу.  А  на  ньому  -  пил.
Наснився  помах  ніжних  білих  крил...
Віщає  світ  крізь  сонне  позіхання:
"Уже  немає  часу  для  прощання,
Уже  немає  місця  для  могил."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2026
автор: Артур Дмитрович Курдіновський