Сонце


Я  вітаю  сонце
Те,  що  крізь  віконце
Із  небес  сія

Й  ніжно  зігріває,
І  душа  співає
Радісно  моя.

Сонцю  я  радію
І  мов  молодію.
З  ним  я  повен  сил,

Що  в  мені  вирують
Буйно  так,  нуртують,
Що  і  небосхил

Зміг  би  я  підняти.
Як  же  обійняти
Сонце  я  б  хотів!

Я  ж  його  кохаю
Вельми,  вкрай.  Без  краю
Світлих  почуттів

Й  дум  мені  дарує
Сонце,  що  існує
В  синіх  небесах

І  пала,  і  гріє,
Що  душа  радіє
І,  неначе  птах,

З  серденьком  літає,
Щастя  відчуває
Дивне,  чарівне,

Що  в  мені  палає
Й  ніжно  обіймає
Усього  мене.                                          



Євген  Ковальчук,  01.  07.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2026
автор: Євген Ковальчук