Я вітаю сонце
Те, що крізь віконце
Із небес сія
Й ніжно зігріває,
І душа співає
Радісно моя.
Сонцю я радію
І мов молодію.
З ним я повен сил,
Що в мені вирують
Буйно так, нуртують,
Що і небосхил
Зміг би я підняти.
Як же обійняти
Сонце я б хотів!
Я ж його кохаю
Вельми, вкрай. Без краю
Світлих почуттів
Й дум мені дарує
Сонце, що існує
В синіх небесах
І пала, і гріє,
Що душа радіє
І, неначе птах,
З серденьком літає,
Щастя відчуває
Дивне, чарівне,
Що в мені палає
Й ніжно обіймає
Усього мене.
Євген Ковальчук, 01. 07. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2026
автор: Євген Ковальчук