[b][/b]
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Бічних степів на випасах Його!
Кого Його?! – питання недоречне –
На струнах більше пилу, ніж добра,
В приреченості долі безкінечній
Шляху Чумацького до смертного одра.
Крихкий наш берег, крейдяний, зомлілий…
«Вся влада — радам!» — радять байгуші.
Ніхто-ніхто не знайде тут довіри
До душ слабких і тиші в комиші…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=uhWpKZiYSsQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2026
автор: bloodredthorn