Дивлюсь на осінь

ДИВЛЮСЬ  Я  НА  ОСІНЬ  

О  золота  осене,  осене,  осене!

Знімаю  перед  тобою  капелюха.

Прощаюсь  я  із  літом  останнім    променем,

Дякую,  що  мелодію  дощу  слухав.

Золота  осене,  золотокоса  пано!

Перед  тобою  я  голову  схиляю.

в  золотій  твоїй  порі  -  сонячно,  то  хмарно,

Як  ясен  місяць  схожу  край  неба  скраю.

Дивлюсь  ,  я  на  осінь  як  на    гілках  тополі,

На  верховітті  крон,  вже  пожовтіла  листва.

А  вітер  колише  дерева  напівголі,

І  мережить  павутинку  срібне  ниття.

Для  одного  ,  ця  осінь  холодна  і  дощить,

А  для  іншого  красива  і  ласкава.

Прошу,  осене  ,зупини  життя  ,  хоч  на  мить!

Там  ,  де  пахне  в  росах  п*янка,  ще  отава.

Так  хочу  надивитись  ще  на  земну  красу,

Як  танцює  з  вітром  у  вальсі  берізка.

І  пити  із  долонь  землі  вранішню  росу,  

І  цвісти  білому  світу  неначе  квітка.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2026
автор: Чайківчанка