настав




Ти  моя  богиня  яснолиста
мій  зелений  гай
моє  стебло,  що  гілками  квітів  приросло  
і  встидає  перед  чорним  небом.  
ти  мій  безмір  
в  сутінках  вночі  
і  червоним  паливом  обпеклий  
і  нескорений
і  ефемерний,  
доквітає  тихо  у  гаю.  

Не  в  гаю
а  в  мене  на  балконі,  і  спросоння
і  в  телефоні
і  на  сконі
і  на  спомині



І  скидає  хмара  з  себе  тугу,  
тугу  з  себе,  
тугу  із  жалю,  
і  не  знаю,  коли  я  побачу  
Тую  квітку  у  моїм  гаю.

Я  не  знаю,  
як,  
коли  
прийду  я,  
і  куди,  і  з  ким,  
і  задля  чого  

я,  

але  мій  весь  час  —
його  люблю  я  —

Він  настанний

ненастанний

він  настав.




17.09.26

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2026
автор: Василина Всеніякова