В твоїх очах відбився сум осінній,
Згадка розлуки, холод по руці...
Дощі минають дуже-дуже сильні,
На те потрібні довгі місяці.
Нікому й діла тут нема до тебе,
До твого суму — все це поки що.
Летять шахеди воронами в небі,
Низько чорніє ткане полотно.
Кожен рятується, як добре вміє —
"Привіт, кохана, мій тобі привіт!"
Навколо все чорніє, та не мрії —
Навіть без сонця їх не в'яне квіт.
Мої сьогодні металеві крила
Засяють сяйвом місячним вночі.
Ніхто не знає, як ти того хтіла,
Як довго, затяжні, ішли дощі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2026
автор: Grace