Металеві крила

В  твоїх  очах  відбився  сум  осінній,
Згадка  розлуки,  холод  по  руці...
Дощі  минають  дуже-дуже  сильні,
На  те   потрібні  довгі  місяці.  

Нікому  й  діла  тут  нема  до  тебе,
До  твого  суму  —  все  це  поки  що.
Летять  шахеди  воронами  в  небі,
Низько  чорніє  ткане  полотно.  

Кожен  рятується,  як  добре  вміє  —
"Привіт,  кохана,  мій  тобі  привіт!"
Навколо  все  чорніє,  та  не  мрії  —
Навіть  без  сонця  їх  не  в'яне  квіт.  

Мої  сьогодні  металеві  крила  
Засяють  сяйвом  місячним  вночі.
Ніхто  не  знає,  як  ти  того  хтіла,
Як  довго,  затяжні,  ішли  дощі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2026
автор: Grace