В огудді злого огірка



Ми  все  ще  мацаємо  дно  —
Удень  спимо,  вночі  в  кіно,
І  наші  сни  —  немов  стерно
Чи  місячна  підкова

Між  гілля  у  земній  красі,
Що  прагне  чути  гран-мерсі,
Де  коні,  як  живе  таксі,
І  пісня  ллється  знову.

В  провулках  тихо…  Давнина…
Крюшон  кипить  уздовж  стерна,
Афіші  грецькі,  мілина  —
На  Крит  ведуть  дороги:

Одна  —  і  довга,  і  стрімка,
А  інша  —  як  гірка  ріка
В  огудді  злого  огірка
І  вічної  знемоги.


p/s
https://www.youtube.com/watch?v=xX_AevgjkwM&list=RD6oUkl4v3pkQ&index=15

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2026
автор: bloodredthorn