Нас усіх бентежить,
що світ нам не належить ,
від часу все залежить,
завжди за нами стежить...
Та є, що не продається,
любов'ю те зоветься ,
хто від неї відречеться,
як вітер він минеться ...
Ніхто його не згадає ,
наче промайне окраєм,
для чого жив він не знає ,
чи хто його запитає...?
А два є числом хорошим-
життям іти хто зможе,
як ближньому допоможе ,
любов"ю спаси нас , Боже !
Бо є щось ,що не продається ,
хоч твій світ колись проминеться,
у злобі лють чиясь захлинеться,
коли любов у сердечку б'ється!
Не продаються батько і мати,
всім людям про це варто знати,
що любов - це міцна родина,
не продається Батьківщина...
Не продається віра в Бога,
У праці пройдена дорога ,
сила в ній і втоми знемога,
Душі за рідного тривога...
Бо є щось ,що не продається ,
хоч твій світ колись проминеться,
у злобі лють чиясь захлинеться,
коли любов у сердечку б'ється!
До вранішнього світанку,
що день починає спочатку,
і вечора колисанку,
коли сонечко на останку...
Бо вас є у світі двоє,
одне одному рани загоє,
від чиєїсь злості і люті,
не залишитесь на розпутті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2026
автор: Межа реальності