Цвіркуни перекрикують шелест в гаю.
Прошепочу: «Не треба», проте не встою.
Підкосив твого тіла п'яний парфюм.
Сюр юності. Літо. Тектонічний струм.
М'ята сукня, під нами зім'ята трава.
Воля зім'ята, більш не ламаюся я...
Тебе хочу в собі, на собі, під собою,
Хочу бути твоєю, хочу бути з тобою!
Тебе хочу в собі, на собі, під собою,
Хочу бути твоєю, хочу бути з тобою!
Ти в мені, на мені, ти ні кроку назад.
Наполегливий мій! Моє «ні» — знову «так».
Розцвіла поміж нас наша квітка любові.
Я навіки твоя. Я навіки з тобою.
Тебе хочу в собі, на собі, під собою,
Хочу бути твоєю, хочу бути з тобою!
Тебе хочу в собі, на собі, під собою,
Хочу бути твоєю, хочу бути з тобою!
Сюр юності... Літо... Тектонічний струм...
Підкосив твого тіла п'яний парфюм...
Розцвіла поміж нас наша квітка любові...
Тебе хочу в собі, на собі, під собою,
Хочу бути твоєю, хочу бути з тобою!
Я навіки твоя...
Я навіки з тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2026
автор: Алла Гонда