Мільйони сонць

Я  довго  шукала  свій  справжній  дім,
І  знайшла  його  в  серці  твоїм.
Мені  так  спокійно,  коли  ти  поряд,
Ловлю  кожен  подих  і  кожен  погляд.
Забула  всі  давні  тривоги,
З  тобою  зникають  страхи.
Водоспадом  впав  в  моє  море
І  поселився  в  серці  назавжди.
Ти  крешиш  обіймами,  як  блискавицями,
Аж  паморочиться  в  голові!
І  пеленаєш  мене  долонями,
Ніжно  притиснувши  до  землі!
У  кожному  вибуху  —  мільйони  сонць,
І  я  розумію:  дороги  назад  нема!
Чи  знаєш  ти  мій  код  доступу,
Чи  так  просто  працює  любов  сама?
Твій  погляд  знімає  всі  мої  замки,
Серце  вистукує  правильний  такт.
Зупинено  час  і  зникли  думки,
Між  нами  закритий  таємний  контакт.
Я  не  боюся  в  тобі  розчинитись,
Втратити  контроль  і  впасти  на  дно.
Світ  за  вікном  може  навіть  спинитись,
Нам  у  цьому  космосі  вже  все  одно.
Твої  теплі  руки  лікують  від  болю,
З  тобою  я  просто  стала  собою.
Я  хочу  щодня  тебе  так  обіймати,
І  тільки  в  обіймах  твоїх  засинати!
Ти  крешиш  обіймами,  як  блискавицями,
Аж  паморочиться  в  голові!
І  пеленаєш  мене  долонями,
Ніжно  притиснувши  до  землі!
У  кожному  вибуху  —  мільйони  сонць,
І  я  розумію:  дороги  назад  нема!
Чи  знаєш  ти  мій  код  доступу,
Чи  так  просто  працює  любов  сама?
Мільйони  сонць...
Дороги  назад  нема.
Чи  так  працює  любов  сама?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2026
автор: Алла Гонда