Не сумуйте, пане мій,
не треба.
Хай не буде від журби сліду.
Скоро сніг посіється із неба
і забілить стежку у саду.
Він загасить
осені пожежу
і остудить зморені серця…
Бо любов
не визнає обмежень —
їй нема початку
і кінця.
Захурделять білі заметілі,
і пороги болю
заметуть…
Ми зими обоє не хотіли —
під снігами
соняхи цвітуть…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2026
автор: Сонячна Принцеса