Ти розкажи мені на ніч красиву казку,
Щоб розквітала мальвою в цю мить.
Веди на планету щастя, до зір, будь - ласка,
Щоб хотіла на землі просто жить.
Буду слухати, як соловейка в мовчанні,
Ловити у долоні - зорепад.
Купатись, як у синім морі на світанні ,
Слухати із синіх гір - водоспад.
Поведи крізь засніжену зиму до весни,
Де в снігах розквітає первоцвіт.
Цілунком сонечка мене ніжно розбуди,
На крилах почуттів веди в політ.
Поведи мене у рай літа - казкові сни,
На острів щастя, в океан ночі.
І подаруй на згадку, ніжну квітку весни -
Цілуй ніжно мої уста жіночі.
А я віддам тобі серце, і свою любов,
У світлих почуттях, цей ясен світ .
Ти - ласкаве сонечко весни, поміж дібров,
А у квітучім полі маків цвіт.
Я піду на зустріч до тебе на світанку,
Нарву квіти сплету у колосся.
Одягну барвисту сорочку - вишиванку,
вплету вінок з маків у волосся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2026
автор: Чайківчанка